###Сергій Ребров: "Різдво відсвяткую в Лондоні" ###
Для Сергія Реброва 2010-й рік в професійному плані видався доволі успішним. Спершу він увійшов в тренерський штаб національної збірної, а наприкінці року отримав запрошення попрацювати із першою командою київського "Динамо".
Про свою роботу в штабі Юрія Сьоміна відомий у минулому футболіст розповів ексклюзивно для сайту "Футбол-24".
- Сергію, робота в першій "динамівській" команді не завадить роботі в національній збірній?
- З Юрієм Калітвінцевим я ще не спілкувався на цю тему. Для мене дуже важливо працювати в першій команді, а тому я з радістю прийняв пропозицію Юрія Павловича Сьоміна.
- Що входитиме у ваші обов’язки в "Динамо"?
- Не має значення хто за що відповідатиме. Ми усі робимо одну справу. У кожного тренера буде свій шмат роботи. Найпершим же нашим завданням є мікроклімат в команді, атмосфера. Потрібно, щоб "Динамо" стало монолітним колективом, який йде до своєї цілі. Потрібно повернути "Динамо" те ім’я, яке воно по праву мало і має.
- Зараз з атмосферою, мікрокліматом в "Динамо" проблема?
- Команда в минулому сезоні програла практично все. Будь-який футболіст після поразок почувається не найкраще. Пригадую, коли Юрій Павлович вперше прийшов в "Динамо", йому вдалося усіх згуртувати, створити атмосферу взаєморозуміння. Мабуть, завдяки цьому, в той рік, коли я перейшов в "Рубін", "Динамо" добивалося результатів. Справа не в нових тактичних схемах чи хорошій фізичній підготовці. Було помітно, що команда Юрія Сьоміна грає без напруження, в своє задоволення й з мікрокліматом усе гаразд.
- В цьому сезоні наздогнати "Шахтар" ще реально?
- "Динамо" належить до тих команд, які в кожному матчі грають на перемогу. А реально наздогнати "Шахтар" чи не реально покаже час. І думати про це зараз не варто. Потрібно прагнути постійно перемагати, а там побачимо оступиться "Шахтар" чи ні. Усе може бути,"гірники" можуть втрачати очки а ми знайти свою гру і виправити становище. В першому колі були матчі, коли "Динамо" домінувало на полі, але через якісь дрібниці втрачало очки. Подібного потрібно уникати.
- Як один із тренерів національної збірної ви берете участь в плануванні зборів на 2011 рік?
- В цьому процесі задіяний старший тренер збірної. Тренерська рада збірної збирається доволі часто, вирішуємо організаційні питання. Але остаточне рішення за старшим тренером та керівництвом Федерації.
- Через нову роботу в "Динамо" відпочити вам не вдасться цієї зими?
- Навпаки, "Динамо-2" у першій лізі доволі швидко завершило виступи і пішло у відпустку. Перша команда збереться 11 січня, тому в мене достатньо часу для відпочинку. Традиційно із сім’єю зустріну Новий рік та відсвяткую Різдво в Лондоні. Добре, що є можливість провести час із рідними. А то невдовзі почнуться збори, серйозна робота… До речі, в Англії чемпіонат в розпалі, планую відвідати кілька матчів Прем’єр ліги. Також навідаюся на базу "Тотенхема", із керівництвом клубу в мене хороші стосунки, тому маю можливість відвідувати тренування.
- Чимало наших тренерів взимку їздять на стажування в хороші європейські клуби. Ви не плануєте кудись поїхати?
- Як на мене, я доволі багато пограв в Європі. Попрацював із такими хорошими тренерами, як Крістаф Даум, Курбан Бердиєв і звісно Валерій Лобановський. В цих фахівців я багато-чому навчився. Будь-який футболіст по завершенні кар’єри, якщо хоче чогось досягнути на тренерській ниві, продовжує вчитися. Я теж радо скористаюся нагодою кудись поїхати. В Англії, до речі, я не тільки буваю на тренуваннях "Тотенхему", також спостерігав за заняттями в "Челсі", "Вест Хемі". Кожен тренер повинен вчитися, розширювати свій кругозір, додаткова інформація ніколи не була зайвою.
- Порівняйте, будь-ласка, тренувальні процеси англійських клубів і київського "Динамо" при Юрію Сьоміну…
- Із Юрієм Сьоміном я практично не працював, провів тільки одні збори, а в сезоні не провів жодного тренування. Взагалі, це різні речі – психологія українська та англійська трішки відрізняється. Там, як і в Туреччині, вся країна живе футболом. В Туреччині будь-який мужчина, не залежно де він живе, уболіває за один із трьох клубів – "Фенербахче", "Галатасарай" чи "Бешикташ". Так само і в Англії, усі живуть футболом. Відповідна цій атмосфері і психологія футболістів. Вони на кожному тренуванні працюють на максимумі.
Інколи буває цікавіше подивитися тренування, те, як вони викладаються, а не саму гру.
- А в нас футболісти на тренуваннях не працюють на максимумі?
- Все залежить від тренера. Наставник повинен змусити підопічних викладатися на заняттях так само, як і в грі.
- Це правда, що фахівці народженні в Радянському союзі роблять більший акцент, аніж їхні колеги в тій же Англії, на фізичній підготовці?
- Звісно,там не має такого упору на фізичній роботі, але там люди живуть трохи за іншими законами. Якщо у футболіста по закону має бути два вихідних, вони вимагають свого. Якщо в суботу гра, то неділя і понеділок обов’язково мають бути вихідними. Там футболісти поважають тренера, а тренер – футболістів. В нас же наставники, як ви сказали народженні в Радянському союзі, в більшій мірі диктатори. Я в хорошу розумінні цього слова, нікого не хочу образити. В нас тренер – великий авторитет. В Англії ж футболіст спокійно на полі може спілкуватися із наставником, може робити це і поза футбольним полем. Для них це нормально.
